Людина народжується не для того,
щоб зникнути безвісною пилинкою.
Людина народжується, щоб лишити
по собі слідвічний…
ВасильСухомлинський
У народі кажуть: «Щасливий той, хто знайде свою дорогу до храму». Валентина Петрівна Поліщук - людина щаслива, бо доля нагородила її енергією діяльності, хистом Учителя з великої літери, високим професіоналізмом і порядністю. Вона знайшла свій шлях до храму Освіти, аджеїї життя - невтомний пошук тих особливих ключів, що відкривають дитячі серця, що притягують до себе людей, що живуть заради інших. Присвятивши себе учительській долі, Валентина Петрівна освоїла декілька «суміжних» професій. Вона - справжній друг, який підтримаєу скрутну годину. Вона – надійний порадник, який знає відповіді на всі життєво важливі питання як учнів та їх батьків, так і колег, з якими працює у стінах рідної школи вже багато років. Валентина Петрівна – це психолог, який тонко розуміє усі непрості лабіринти душі своїх вихованців. Це режисер, який з дня у день пише сценарій непростого навчально-виховного процесу. Вона і актор, і виконавець головної ролі у фільмі свого життя під дивною назвою «Його Величність УРОК». Як і раніше, Валентина Петрівна є зразком у всьому - у спілкуванні, у манері триматися, своїй впевненості, а, головне, у дружбі. Адже Валентина Петрівна – відверта, відкрита для всіх людина, яка завжди вислухає, допоможе, дасть пораду.І завжди кудись поспішає, бо попереду ще багато творчих, цікавих справ. Саме такою знає її велика родина Черняхівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Багато випускників школи знають її як учителя і товариша водночас. Як учитель – досвідчений наставник, у якого багато вчилися, шукали поради, знаходили захист і підтримку. Як старший товариш – близька та надійна людина, якій можна відкрити душу, довірити всі юнацькі таємниці та знайти цілковите розуміння. Протягом багатьох років після закінчення школи Валентина Петрівна радо зустрічає своїх випускників, ніколи і нікого не забуває. Цікавиться долею кожного. З висоти прожитих років — радить, дипломатично поправляє, підтримує.Недаремно багато вихованців педагога обрали шлях свого наставника. Внутрішня гармонія, життєдайна енергія, творчість – складові педагогічного хисту Валентини Петрівни. Постійний пошук, критичний погляд на зроблене, гостре відчуття новизни стали запорукою її високого професіоналізму, допомогли стати однією з кращих вчителів російської мови та літератури нашого району.
Давно розмірковувала, що лежить в основі успіху Валентини Петрівни? Любов до своєї справи? Безперечно! Сумлінна праця? Неодмінно! І ще – великий педагогічний талант. Те, чого не можна навчитись і чого не можна здобути, те, що дано обраним людям як дар Божий.
Коментарi