Психологи радять:
1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Уранці будіть малюка спокійно, лагідно, з усмішкою на обличчі.
2. Не підганяйте. Розраховувати час – ваш обов’язок; якщо ви цю проблему не розв'язали - провини дитини немає.
3. Обов’язково привчіть малюка зранку снідати. Це важливо, аби запобігти хворобам шлунка.
4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти; там вона перебуває тривалий час, витрачає багато сил і енергії.
5. Привчіть збирати портфель напередодні увечері. Перевірте, чи не забуто чогось важливого. Запитайте дитину, чи не передав учитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час вона привчиться сумлінніше ставитися до своїх обов’язків і стане більш зібраною .
6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів (без застережень на кшталт «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок!» і таке інше). У дитини попереду важка праця.
7. Зустрічаючи малюка зі школи, забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Краще запитайте: «Що нового ти сьогодні дізнався?» Дайте дитині можливість розслабитися (згадайте, як вам було важко після напруженного дня). Коли вона збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте її.
8. Обідній час - зручний момент для невимушеної розмови. Школяр може розповісти про свій робочий день і в такий спосіб звільнитися від психологічного напруження. Якщо дитина замкнулася у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться. Потім вона сама все розкаже.
9. Зауваження вчителя вислуховуйте особисто, уникаючи присутності дитини. Не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з малюком спокійно.
10. Не варто навантажувати першокласника позашкільною діяльністю від самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку переконайтеся, що у дитини вистачить на це сил і часу. Початок навчального року – період стресу, і перевантаження можуть тільки зашкодити.
11. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) час для спілкування з дитиною. Для вас особливо важливими мають бути справи малюка, його радощі й невдачі.
12. Важливо, щоб у сім’ї панувала єдина тактика спілкування дорослих з дитиною. Усі розходження щодо виховання вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом. Не завадить почитати літературу для батьків. Там ви знайдете чимало корисного.
13. Завжди будьте уважними до стану здоров’я малюка. Головний біль, погане самопочуття – найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.
14. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко минає, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на малюка чи порівняння з іншими можуть розвинути у нього комплекс неповноцінності. Навпаки, навіть коли у дитини щось не виходить, треба похвалити її, дати малюкові невеличкий перепочинок і знову повернутися до виконання завдань.
15. У жодному разі на ваші взаємини з сином чи дочкою не повинна впливати успішність. Гарні довірливі стосунки й усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх від самого початку нового навчального року.
16. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди допоможете і підтримаєте.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Щоб стати для дитини помічником і наставником у навчанні, дорослий повинен пам’ятати :
1. Дитина дошкільного віку вчиться у грі, де активну участь беруть батьки.
2. Навчання повинне бути систематичним: 10-15 хвилин щодня, ніж 1-2 години у вихідні дні.
3. Необхідно враховувати принцип «від простого до складного», тобто не можна відразу навчити дитину всього, що знає та вміє дорослий, кожний новий елемент додається поступово, коли попередні знання та уміння вже засвоєно.
4. Не забувайте оцінювати успіхи, а в разі невдач схвалюйте дії дитини словами: «Якби ти зробив так (показати, пояснити), то було б краще».
5. Заняття та ігри з дитиною слід проводити в невимушеній обстановці, наприклад по дорозі в дитячий садок («Що змінилося?»).
6. Пам’ятайте! Діти емоційно чутливі, тому якщо ви не бажаєте гратися в якусь гру або погано почуваєтесь, краще відкладіть заняття. З поганим настроєм не грайтеся з дитиною, оскільки користі це не принесе. Ігрове спілкування має бути цікавим для неї і для вас. У цьому випадку створюється позитивна атмосфера для засвоєння та розвитку.
Поради батькам майбутніх першокласників
Впевнені, поради батькам стосовно того, як підготувати дитину до майбутніх навантажень, зробити так, аби її організм не давав збоїв під час навчального процесу і похід за знаннями був їй справді в радість та деяких інших аспектів підготовки до школи, - буде до часу.
Що обмежує успішність дитини
Результат успішного навчання значною мірою залежить від працездатності учня, адже засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли дитина має "робочий" тонус і може уважно слухати, запам'ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте.
Серед причин, які обмежують успішність у навчанні, одне з перших місць посідає загальна ослабленість здоров'я.Фізично ослаблена дитина втомлюється задовго до закінчення заняття, не встигає відпочити за перерву, звичайні для інших учнів вимоги виявляються для неї надмірними. У підсумку накопичується стомлення, а відсутність своєчасного відпочинку призводить до формування хронічної втоми. Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають невдоволеність батьків. У підсумку в дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратися навіть з тим навчальним навантаженням, яке було цілком їй доступне. А нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою і похмурою, нерідко в неї з'являється негативне ставлення до школи.
На зниження рівня дитячого здоров'я впливають:
- погіршення екологічної обстановки;
- збільшення питомої ваги ‘’синтетичного’’ харчування, насиченого консервантами та барвниками;
- шкідливий вплив електронної та радіотехніки, побутової хімії;
- зменшення фізичних навантажень;
- "стресогенне" напружене міське життя.
Багато дітей схильні до частих застудних захворювань, що не тільки послаблюють організм, а й ведуть до формування осередків хронічної інфекції: хронічних тонзилітів, гайморитів і т.д. Ці захворювання, які, на перший погляд, не є надто небезпечними, насправді стають причиною хронічного отруєння організму і призводять до зниження загального тонусу, працездатності, стійкості до навантажень, у тому числі й розумових. Важливою причиною підвищеної стомлюваності багатьох першокласників є й те, що початок шкільного навчання збігається з періодом інтенсивного зростання, так званим ростовим стрибком. У цей період дозрівання нервової регуляції і серцево-судинної системи часто відстає від бурхливого росту кістково-м'язової системи. Зовні доросла дитина насправді виявляється менш стійкою до різних навантажень до того моменту, доки організм знову набуде гармонійної рівноваги. Тим більш уразливою під час ростового стрибка стає ослаблена дитина. Втім тут є й інша небезпека. Трапляється так, що батьки, надмірно опікуючись хворобливою дитиною, заважають формуванню в неї самостійності, уміння долати труднощі, адекватної самооцінки, що зрештою теж позначається на її успішності.
Як зберегти здоров'я і життєрадісність в умовах навчання.
Перш за все, необхідне співвіднесення рівня вимог та режиму навантажень із реальними можливостями учня, з особливостями його здоров'я і працездатності. Тож завдання батьків - не лише зрозуміти, підтримати, допомогти, коли це необхідно, а й так організувати життя сина чи доньки (а при необхідності й усієї родини), щоб шкільні навантаження не призвели до перевтоми, неврозів, порушень постави та зору тощо.
Варто замислитися про режим дня, головне завдання якого - забезпечити високу працездатність нервової системи (тобто здатність у мінімальні терміни досягти максимальних результатів) у години навчальних занять у школі й удома. Якщо дитина день у день в один і той же час лягає спати і прокидається вранці, обідає після повернення зі школи, сідає робити уроки після прогулянки, то їй легше планувати та розподіляти час, швидко включатися в роботу, успішно виконувати її в більш короткі терміни. Режим дня повинен складатися з навчальних занять у школі та вдома; відпочинку з достатнім перебуванням на свіжому повітрі, рухливих ігор або фізкультурних занять; регулярного повноцінного харчування; повноцінного, достатнього за тривалістю сну.
Недосипання зведе нанівець усі зусилля допомогти в навчанні та зберегти здоров'я учня. Воно різко негативно позначається на стані дитини, насамперед психічному: вона стає легко збудливою, часто відволікається, неадекватно реагує на зауваження, не може зосередитися при роботі. Часте недосипання - одна з причин перевтоми і неврозів у школярів.
А потреба уві сні така: для 6-7-річок - 10-11 годин, для учнів 8 років і старших - не менше 9,5 години. Втім, вона залежить і від стану здоров'я. Так, ослаблені діти, ті, що одужують після захворювань, схильні до підвищеної збудливості або стомлюваності мають потребу в тривалішому сні. Крім того, всім першокласникам на початку навчального року рекомендується спати більше, ніж дітям, адаптованим до систематичного навчального навантаження. Це можна зробити за рахунок 1-1,5-годинного денного сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який інший вид відпочинку, навіть краще, ніж такі корисні для дітей ігри на свіжому повітрі. Тож, якщо батькам удасться організувати режим таким чином, щоб школяр міг поспати вдень, його продуктивність під час виконання домашніх завдань помітно зросте, а сам він стане активним і життєрадісним.
Слід обов'язково подбати й про те, щоб дитина щодня проводила достатньо часу на свіжому повітрі, що є потужним оздоровчим фактором, унаслідок якого поліпшується вентиляція легенів, підвищується вміст кисню в крові, нормалізується стан нервової системи. Доведено: якщо дитина перебуває переважно в приміщенні, навіть добре освітленому й забезпеченому джерелом ультрафіолету, в неї швидше втомлюються м'язи спини, знижується вміст фосфору (важливого поживного елементу для нервових клітин) у крові, падає гострота зору.
Зниження рухової активності порушує процеси нормального розвитку, веде до зміни обміну речовин. Тоді як рухова активність тонізує центральну нервову систему дітей, під час руху відбувається активізація нервових клітин усіх ділянок кори головного мозку, підвищується обмін речовин, посилюється виділення гіпофізом гормону росту.
Інша складова успіху - харчування. Практика свідчить, що в багатьох сім'ях батьки стежать за ним менш ретельно, ніж це мало би бути, а в підсумку в їхніх чад виникають порушення апетиту. Для його поліпшення рекомендується давати сирі овочеві салати з рослинною олією, оскільки вони стимулюють вироблення шлункового соку, покращують перистальтику кишечника; варений буряк, малосольні огірки, які мають легку жовчогінну дію, що теж збуджує апетит. Доречною є стимулююча терапія: прогулянки на свіжому повітрі, ігри з водою, заняття фізкультурою. Крім того, їжа завжди буде з'їдена із задоволенням, якщо дитина сама брала участь в її приготуванні. Дуже корисні й такі незаслужено забуті овочі, як ріпа, горох, боби, гарбуз, редиска, і ягоди: смородина, суниця, чорниця, жимолость, малина, обліпиха, плоди шипшини. Вони містять необхідні вітаміни та мікроелементи в оптимальній кількості. Єдине: потрібно привчити дитину обов'язково мити овочі та ягоди і їсти їх чистими руками, щоб уникнути зараження глистами, яке веде до зниження опірності організму.
Таким чином, чим раніше батьки задумаються про зміцнення фізичного стану свого малюка, тим краще. В адекватних умовах дитина стає більш працездатною, активною, життєрадісною, легше справляється з навчальним навантаженням.
Ще кілька важливих моментів.
Слух, зір, постава теж мають бути в зоні особливої уваги батьків.
Для того щоб зберегти слух дитини, необхідно захищати вуха від переохолодження, лікувати навіть несильний нежить, оскільки інфекція може легко проникнути з носоглотки в порожнину середнього вуха й викликати його запалення. Слід оберігати слуховий апарат і від сильного або тривалого подразника. Особливу небезпеку в цьому сенсі становлять навушники: дуже сильна вібрація барабанної перетинки приводить до її розтягнення, втрати еластичності і в подальшому до зниження слуху. Крім того, в навушниках дитина не орієнтується в звуках навколишнього світу, може не почути шум машини, яка рухається, або інші звуки, які сигналізують про небезпеку. Ще слід пам'ятати про те, що при шумі продуктивність фізичної праці падає на 30 відсотків, а розумової - на 60!
Щоб уникнути напруги зору, слід суворо стежити за освітленістю робочого місця дитини: світло має падати зліва і ззаду (у лівші - праворуч), щоб рука не загороджувала роботу. Дуже серйозно треба ставитися й до вибору книжок. Купуючи їх, батькам слід звернути увагу на те, щоб папір, на якому вони видрукувані, був цупкий і непрозорий. Аби перевірити це візуально, треба подивитися на сторінки книжки - на них не повинен просвічуватися текст зі зворотного боку. Крім того, не крейдований, оскільки на такому папері текст відсвічує, що погіршує сприйняття і сприяє порушенню зору. Те саме стосується й паперу для зошитів, в яких лінії (фіолетового, зеленого, блакитного або сірого кольорів) мають бути чітко продруковані й водночас збігатися на суміжних сторінках. Особлива стаття в профілактиці порушень зору - телевізор і комп'ютер. Перегляд телевізора й роботу на комп'ютері необхідно переривати через кожні 15-20 хвилин (рекламні паузи), а відстань від очей до екрана має бути не менше подвійної діагоналі екрана монітора і не менше 1 метра від екрана телевізора.
Коментарi